Мотивационные детские сказки

Добрий день пишемо ( 0682109247 ) Вайбер

Зацікавила Ваша пропозиція!

Доброго дня!Пропозиція ще актуальна?

Доброго дня,готова працювати.Для швидкого звʼязку тг. @Alina_Kozur або вайбер 0673143987

З великим задоволенням приступлю до роботи.@myr0_slava

добрый вечер! готова приступить в любое время мой телеграмм @illlonxz жду вашего сообщения

доброго дня, готова скинути приклади, від пишіть будь ласка @ddanyaxsvyatasmm

Це я можу.
Результат буде для вас задовільний.
Телеграм: @RebornNexus2

Готова . @olichka_30_o. Telegram

Золотые кроссовки

Жил-был мальчик Артём. Он любил играть в телефоне и совсем не любил бегать. "Зачем бегать, если можно просто нажимать кнопки?" – думал он.

Однажды Артём нашёл на чердаке старую коробку. Внутри лежали красивые кроссовки с золотыми полосками. На крышке коробки было написано: "Кто обует эти кроссовки, станет самым быстрым бегуном!"

Артём засмеялся, но решил попробовать. Как только он надел кроссовки, ноги сами понесли его вперёд! Он бежал по двору, мимо деревьев, обгоняя ветер. "Ух ты! Это здорово!" – закричал мальчик.

С тех пор Артём стал тренироваться каждый день. Он бегал быстрее всех в классе, стал сильнее и бодрее. Даже играть в телефон ему больше не хотелось – бег приносил радость!

На школьных соревнованиях Артём занял первое место. Он понял: не в кроссовках была магия, а в его собственном труде и упорстве.

Так Артём полюбил спорт и научился верить в себя. А старые кроссовки он оставил на чердаке – вдруг кто-то ещё захочет стать быстрым и сильным?

готова приступить к работе @qkwrekl69

Звертайтеся на мій телеграм : bansheesiaa
Навчаюсь на філологічному факультеті ; дане завдання - моя сфера.
Буду рада допомогти)

Добрий день.
Пропозиція ще актуальна?
+393493185161 вайбер, телеграм
[email protected]

gavrilchikilon тг , знаю добре англійську,пишу тексти , вірші , есе на різних мовах , закінчила укр мову на 12 балів

Я можу 0637757020

Готова допомогти
Пишу вірші,казки,байки на будь які теми

Одного разу в гущавині лісу жила весела багатирка - мишка на ім'я Маргаритка. Вона була не такою, як усі інші миші – не тікала від котів і не боялася навіть найвищих гір. Замість цього, вона завжди прагнула допомагати іншим і шукати нові пригоди.

Одного весняного дня, коли сонце радісно припікало, у ліс прийшла новина: великий ведмідь Степан загубив своє кошеня і відчайдушно його шукає. Він обіцяв нагороду тому, хто зможе йому допомогти.

Маргаритка, яка вже давно хотіла зустрітися з великим ведмедем, зібрала своїх друзів – вовка Василису та їжачка Віктора, і разом вони вирушили на пошуки кошеняти.

Вони перевірили кожен кущ, обійшли кожне дерево і дослухались до кожного шепітання вітру. Нарешті, після довгих пошуків, вони знайшли кошеня у старій печері під великим дубом. Воно було вражене і сиділо на маленькій гілочці, плачучи.

Маргаритка зі своїми друзями підійшла до кошеняти та заспокоїла його. Вони привели його назад до великого ведмедя Степана, який був безмежно вдячний за їхню допомогу. Він виповнив свою обіцянку і подарував кожному з них по смачному медовому пирогу.

З того дня усі тварини в лісі знали і поважали Маргаритку, Василісу та Віктора. Вони зрозуміли, що разом вони здатні на багато більше, ніж кожен окремо, і вони завжди готові допомагати один одному у складних ситуаціях.

Отже, ця байка навчає нас, що навіть найменші і найнезвичайніші серед нас можуть зробити великі справи, коли діють разом із друзями.

У селі Мріївка, де кожна дитина була особлива, жив маленький ведмедик на ім'я Пушок. Він був не такий, як інші ведмеді – не вмів він гримати медом і не любив стрибати з гілки на гілку. Всі інші ведмеді сміялися з нього і казали, що він не вартує бути справжнім ведмедем.

Але одного разу в селі сталася страшна біда – велика повінь затопила всі гнізда і забрала усіх риб, які жили у річці. Маленькі ведмеді були засмучені і не знали, що робити. Але Пушок, який був дуже розумним і мав велике серце, вирішив допомогти своїм друзям.

Він відправився у подорож по лісу, шукаючи різні способи, як врятувати село від голоду. Під час своєї подорожі він зустрів бджілок, які жили в старому дуплі. Пушок пояснив їм ситуацію і попросив допомогти зібрати мед з квітучих лукаїв, щоб подарувати його селу.

Бджілки, чувши про біду в селі, зголосились допомогти ведмедикові. Вони виклали план, як зібрати мед, і всі разом вирушили на роботу. Завдяки їхній спільній праці вони зібрали багато меду і принесли його у село.

Маленькі ведмеді були безмежно вдячні Пушку і бджілкам за допомогу. Вони зрозуміли, що кожен може бути корисним і важливим у своєму власному способі, навіть якщо відрізняється від інших. З того часу у селі Мріївка всі поважали Пушка і розуміли, що справжня сила полягає в єднанні і допомозі один одному.

Отже, ця казка навчає нас, що кожен має свої унікальні здібності і може зробити світ кращим, коли працює разом з іншими.

Страница 1
Жила-была маленькая девочка по имени Лиза. Она была очень любопытной и всегда хотела узнать что-то новое. Лиза мечтала стать художницей и рисовать красивые картины. Но однажды она услышала, как кто-то сказал, что у нее не получится, потому что рисовать - это сложно.

Лиза немного расстроилась, но мама увидела ее грусть и спросила:
— Лиза, почему ты такая печальная?

Лиза ответила:
— Мама, я хочу стать художницей, но мне сказали, что это слишком сложно.

Мама улыбнулась и обняла Лизу:
— Дорогая моя, в жизни всегда будут те, кто скажет, что что-то невозможно. Но если ты действительно чего-то хочешь и готова трудиться, ты сможешь достичь любых высот.

Страница 2
На следующий день Лиза решила попробовать свои силы. Она взяла краски и начала рисовать. Сначала у нее не все получалось, и Лиза немного расстроилась. Но она вспомнила слова мамы и решила не сдаваться.

Каждый день после школы Лиза садилась за свой стол и рисовала. Она рисовала природу, животных, свои мечты. С каждым днем ее работы становились все лучше и лучше. Лиза поняла, что главное — это упорство и желание учиться.

Однажды в школу Лизы пришел известный художник и увидел ее рисунки. Он был очень впечатлен и сказал:
— Лиза, у тебя огромный талант! Ты можешь стать великой художницей, если будешь продолжать работать над собой.

Страница 3
Эти слова вдохновили Лизу, и она решила еще усерднее заниматься рисованием. Она посещала художественные кружки, читала книги о великих художниках и всегда стремилась улучшить свои навыки.

Прошло несколько лет, и Лиза стала известной художницей. Ее работы выставлялись в галереях и музеях по всему миру. Она всегда вспоминала слова своей мамы и знала, что все возможно, если верить в себя и не сдаваться.

Однажды на своей выставке Лиза увидела маленькую девочку, которая с восхищением смотрела на ее картины. Девочка подошла к Лизе и сказала:
— Я тоже хочу стать художницей, но мне сказали, что это слишком сложно.

Лиза улыбнулась и ответила:
— Ты знаешь, когда я была в твоем возрасте, мне тоже так говорили. Но я верила в себя и много работала. И теперь я знаю, что если ты действительно чего-то хочешь и готова трудиться, ты сможешь достичь любых высот.

Конец
Лиза знала, что ее путь был непростым, но именно благодаря своей вере и упорству она смогла достичь своей мечты. И теперь она хотела вдохновлять других девочек верить в себя и идти к своим целям.